Синдром Аспергера: що варто знати батькам👇

 Синдром Аспергера — це особливість розвитку, яка входить до структури Розлад аутистичного спектра.

 Це не про “погане виховання” і не про “розбещеність”.

Це про інший спосіб сприймати світ.

 Дитина з такими особливостями може

 👉 мати нормальний або високий інтелект;

👉 глибоко захоплюватися однією темою;

👉 бути чесною, прямолінійною, дуже справедливою;

👉мати труднощі у розумінні емоцій інших;

👉не відчувати “правил” неформального спілкування;

👉бути чутливою до шуму, світла, дотиків.

 

Часто батьки чують:👂

«Вона дивна», «Він занадто замкнутий», «Навчіть його поводитись».

І це боляче.

 

Важливо пам’ятати:👇

ваша дитина не “важка” — їй важко.

 

Що допомагає?

✔ передбачуваність і структура

✔ чіткі, конкретні інструкції

✔ пояснення соціальних ситуацій

✔ підтримка сильних сторін

✔ прийняття без порівнянь

 

Любов і розуміння з боку батьків — це фундамент адаптації.👪

Дитина з синдромом Аспергера може вирости впевненою, успішною та щасливою, якщо поруч є дорослі, які бачать не лише труднощі, а й потенціал.

 Одним з таких особистостей є бізнесмен і мільярдер Ілон Маск. У 2021 році він публічно повідомив про свій діагноз. Також на синдром Аспергера страждає екологічна активістка Грета Тунберг.

Коли люди з синдромом Аспергера отримують необхідну підтримку, вони можуть вести повноцінне і успішне життя.

 

Дошка-балансир — це тренажер для розвитку координації, рівноваги та зміцнення м’язів-стабілізаторів. Він використовується як у дитячих іграх для стимуляції мозочка, так і в професійному спорті для підготовки серферів, сноубордистів та реабілітації після травм. 

Основні види балансирів

Вибір дошки залежить від віку користувача та мети занять:

• Рокерборд (дошка-дуга): Вигнута дерев'яна дошка, яка ідеально підходить для дітей. Її можна використовувати як гойдалку, гірку для машинок або лаву для відпочинку.
• Воблборд (Wobble Board): Кругла або прямокутна платформа з напівсферою знизу. Вона нахиляється у всіх напрямках (на 360°), що чудово тренує гомілковостопний суглоб та вестибулярний апарат.
• Роллерборд (Balance Board з валиком): Складається з плоскої дошки та окремого циліндричного валика. Це найскладніший варіант, популярний серед дорослих та спортсменів для імітації катання на скейті чи серфі.
• Дошка Більгоу: Спеціалізований логопедичний тренажер із розміткою, який використовується для стимуляції мозочка у дітей із затримкою мовлення або порушенням концентрації. 

Користь занять

Регулярне використання балансира задіює до 70% більше м’язів, ніж звичайне стояння на підлозі. 

• Для дітей: Розвиває пропріоцепцію (відчуття тіла у просторі), покращує поставу та стимулює нейронні зв’язки, що позитивно впливає на мовлення та навчання.
• Для дорослих: Зміцнює м’язи кору, преса та ніг, допомагає відновити стабільність суглобів після розтягнень та запобігає травмам у майбутньому. 

 Нейротренажер – це комплект із нейровправами для дітей молодшого шкільного віку (від 6 років), а також для дітей з особливими освітніми потребами. Нейрозавдання спрямовані на розвиток обох півкуль головного мозку й міжпівкульної взаємодії. Матеріал містить 6 аркушів із цікавими незвичними нейрозавданнями. Дитині пропонується виконати нейромоторну гімнастику, потренувати пальчики, показати одночасно двома руками малюнки одного кольору, малювати обома руками, міркувати логічно, утримувати увагу і виконувати непрості завдання на міжпівкульну взаємодію. Така злагоджена діяльність потребуватиме додаткової зосердженості, активізації мисленнєвої діяльності й зорово-моторної координації, що стане своєрідним фітнесом для мозку, сприятиме появі нових нейронних зв'язків і злагодженій роботі обох півкуль. Нейроігри позитивно вплинуть на розвиток уваги, швидкості засвоєння інформації, гнучкості її обробки, сприятимуть оптимізації нервової системи й поліпшенню загальної працездатності дитини, що є важливою умовою успішного навчання в школі. Нейроігри для школярів будуть корисними із метою підвищення розумової активності, інтелектуального розвитку дитини, поліпшення мислення і пам'яті. Матеріал стане в нагоді батькам, педагогам, вихователям, корекційним педагогам, логопедам для занять удома, в школі й закладах корекційної освіти. Усі завдання оформлені в ігровій формі, що зацікавить дитину й заохотить до зосередженої роботи.

Дошка-балансир — це тренажер для розвитку координації, рівноваги та зміцнення м’язів-стабілізаторів. Він використовується як у дитячих іграх для стимуляції мозочка, так і в професійному спорті для підготовки серферів, сноубордистів та реабілітації після травм. 

Основні види балансирів

Вибір дошки залежить від віку користувача та мети занять:

• Рокерборд (дошка-дуга): Вигнута дерев'яна дошка, яка ідеально підходить для дітей. Її можна використовувати як гойдалку, гірку для машинок або лаву для відпочинку.
• Воблборд (Wobble Board): Кругла або прямокутна платформа з напівсферою знизу. Вона нахиляється у всіх напрямках (на 360°), що чудово тренує гомілковостопний суглоб та вестибулярний апарат.
• Роллерборд (Balance Board з валиком): Складається з плоскої дошки та окремого циліндричного валика. Це найскладніший варіант, популярний серед дорослих та спортсменів для імітації катання на скейті чи серфі.
• Дошка Більгоу: Спеціалізований логопедичний тренажер із розміткою, який використовується для стимуляції мозочка у дітей із затримкою мовлення або порушенням концентрації. 

Користь занять

Регулярне використання балансира задіює до 70% більше м’язів, ніж звичайне стояння на підлозі. 

• Для дітей: Розвиває пропріоцепцію (відчуття тіла у просторі), покращує поставу та стимулює нейронні зв’язки, що позитивно впливає на мовлення та навчання.
• Для дорослих: Зміцнює м’язи кору, преса та ніг, допомагає відновити стабільність суглобів після розтягнень та запобігає травмам у майбутньому. 

Дихальні вправи для дітей ООП

 

РОЗЛАДИ СПЕКТРУ АУТИЗМУ

 СИМПТОМИ РОЗЛАДІВ СПЕКТРУ АУТИЗМУ (РСА)

Це один із найпоширеніших видів розладів психологічного розвитку у дітей, який характеризується порушеннями у сферах соціального розвитку дитини, розвитку мови, здатності спілкуватися, а також стереотипною, обмеженою поведінкою.

На сьогодні дослідники виокремлюють не лише аутизм (ранній дитячий аутизм – РДА), а цілу групу розладів спектру аутизму (РСА), оскільки існує декілька можливих форм порушень - різних за важкістю та ступенем вираженості симптомів. Діти з РСА можуть дуже відрізнятися за здатністю встановлювати контакт з оточуючими як за допомогою мови, так і невербального спілкування, а також за рівнем інтелектуального розвитку. Важко відшукати хоча б двох дітей із однаковими симптомами аутизму. І якщо говорити про спектр та крайні форми вираженості симптомів, – це, з одного боку, соціально ізольовані немовні діти з вираженою інтелектуальною недостатністю, а з іншого – діти з високим інтелектом, розвиненою мовою, але дуже обмеженим колом інтересів та труднощами у спілкуванні і встановленні стосунків (ця частина спектру отримала назву синдрому Аспергера, або високофункціонального аутизму).

Нижче наводяться найбільш типові симптоми РСА. Втім їхня наявність не обов’язково означає діагноз аутизму у дитини. Ці симптоми можуть бути обумовлені іншими розладами чи можуть бути частиною нормального розвитку дитини. Наявність аутизму може встановити лише компетентна команда фахівців на основі врахування усіх компонентів діагностичних критеріїв щодо РСА.

• Дитина рідко встановлює зоровий контакт або ж встановлює його в незвичний спосіб (наприклад, дивиться скоса на вас чи наче крізь вас).
• Виявляє значно менше цікавості до навколишнього світу, ніж від неї сподіваються.
• Переважно бавиться сама, перебуває наче у своєму власному світі.
• Не наслідує ігри інших дітей, поведінки батьків.
• Зовсім не виявляє зацікавлення до гри з однолітками.
• Дитина починала говорити, а потім перестала.
• Не реагує на прості вказівки, на звертання до неї, хоча її поведінка в інших ситуаціях свідчить про те, що у дитини немає проблем зі слухом.
• Розвиток мовлення дитини не відповідає її вікові.
• Механічно повторює почуті слова, наприклад, висловлювання з телепрограм. Повторює їх багаторазово.
• У спілкуванні не використовує ні жестів, ні міміки.
• Повторює у відповідь останні слова, з якими до неї звертаються.
• Надмірно боїться різких звуків (наприклад, шуму порохотяга), часто затуляє при цьому долонями очі, вуха.
• Не хоче, щоби її торкалися, обіймали, гладили по голові.
• Має стереотипні рухи, наприклад, клацає пальцями, крутить головою, погойдується.
• Протестує проти змін у середовищі довкола неї чи в способі життя (наприклад, проти зміни меблів у помешканні чи зміни маршруту, яким ходить у садочок).
• Надмірно захоплюється числами, датами, поодинокими предметами, однією темою. Їй подобається крутитися на місці, або ж вона захоплюється предметами, що крутяться.
• Має обмежене коло уподобань, наприклад, бавиться лише одним (часто незвичним) предметом, часто і багаторазово складає в ряд свої іграшки і т.п.
• Дитину важко зупинити в її повторюванні стереотипних дій чи фраз, відвернути її увагу на щось інше.
• Прив’язується до незвичних речей, любить бавитися стрічками, камінцями, паличками чи волоссям і т.п.
• Потребує точного дотримування встановлених ритуалів, різко реагує на будь-які зміни (наприклад, наполегливо вимагає дотримуватися однакової послідовності дій, купуючи щось у крамниці, або ж їсти лише з певного посуду, вдягатися тільки у такий, а не інший одяг, ходити постійно тією самою дорогою і т.п.).

ПРИЧИНИ РОЗЛАДІВ СПЕКТРУ АУТИЗМУ

Причини розладів спектру аутизму лежать у будові та функціонуванні мозку. Оскільки цих причин може бути багато, тому і таким широким є спектр розладів, але всі вони сходяться до спільного кінцевого нейробіологічного субстрату – порушення функцій та взаємодії певних структур мозку, що відповідають за інтеграцію та синтез інформації, що надходить із різних сенсорних каналів, а також зон мозку, які відповідають за організацію поведінки загалом і соціальної зокрема. Сьогодні ми можемо з більшою чи меншою певністю сказати, що, ймовірно, основними тут є генетичні причини (полігенного характеру) разом із фактором органічного ураження центральної нервової системи (він може бути основним чи додатковим етіологічним фактором у меншій кількості випадків).

Довший час помилково вважалося, начебто аутизм обумовлений психологічними факторами, як-от негативне ставлення до дитини з боку батьків. На сьогодні це припущення однозначно відкинено, і РСА визнані етіологічно виключно біологічними розладами. Симптоми аутизму обумовлені особливостями будови та функціонування головного мозку дитини. 

ДІАГНОСТИКА РОЗЛАДІВ СПЕКТРУ АУТИЗМУ

Діагностика РСА вимагає компетентної команди фахівців – дитячого психіатра, психолога, логопеда, спеціального педагога. Завданням фахівців є у співпраці з батьками всебічно обстежити дитину, рівень її розвитку у різних сферах і лише тоді на основі встановлених діагностичних критеріїв та із застосуванням спеціальних діагностичних шкал та протоколів визначити остаточний діагноз дитини, а також можливі супутні розлади та проблеми.

На основі такого комплексного діагнозу в Центрі розвитку батькам будуть роз'яснені особливості специфічної форми РСА їхньої дитини, а також запропоновані адекватні рекомендації по цілісній програмі допомоги дитині. 

ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА РОЗЛАДІВ СПЕКТРУ АУТИЗМУ

Допомога дітям з розладами спектру аутизму – це довготривалий процес. Ми усвідомлюємо, що мозок дитини з РСА опрацьовує інформацію в особливий спосіб і саме цим зумовлюються труднощі її розуміння цього світу, зокрема людських стосунків, – звідси походить ота властива особам з аутизмом «соціальна сліпота». Тому загальна ідея допомоги полягає у тому, що ми маємо допомогти дитині розуміти світ, «подати» інформацію у такий спосіб, щоб вона навчилася розуміти, як у цьому світі жити, як з ним взаємодіяти – і зрештою розвиватися, реалізовувати в ньому свій потенціал, будувати стосунки. Це і є завданням різноманітних педагогічних, логопедичних, психологічних методик та втручань, спрямованих на те, щоб учити дитину розуміти світ, спілкуватися, взаємодіяти тощо. 

РАННІ ПРОЯВИ ПОРУШЕННЯ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ

 Нижче наведено основні ознаки порушення мовлення у дітей (вікові межі вказані приблизно):

На кінець 1 місяця життя малюк не плаче перед годуванням;

На кінець 4 місяця життя дитина не посміхається, коли з нею розмовляють, відсутнє гуління;

На кінець 5 місяця життя – не прислухається до музики і сторонніх звуків;

На 7 місяці життя– не впізнає голоси близьких людей, не реагує на інтонації;

На кінець 9 місяця – відсутній лепет і дитина не може повторити звукосполучення і склади, наслідуючи інтонацію дорослого;

На кінець 10 місяця малюк не махає головою на знак заперечення чи рукою на знак прощання;

В 1 рік – не говорить ні слова і не виконує прості прохання («дай», «покажи»);

В 1,4 роки – не називає маму «мамою, а тата «татом»;

В 1,9 роки – не говорить 5-6 осмислених слів;

В 2 роки – не показує частини тіла, які дитині називають, не виконує прохання типу «іди в кімнату і принеси м’яч», не впізнає близьких людей на фотографіях;

В 2,5 роки – не знає різниці між поняттями «великий» і «малий»;

В 3 роки – не може переказати короткі віршики і казки, не може визначити який з предметів більший, не називає свого імені;

В 4 роки – не знає назв кольорів, не може розказати жодного віршика.

Батьки часто порівнюють мовлення дитини з рівнем розвитку мовлення її ровесників чи з членами сім’ї, і, безумовно, їх починає турбувати той факт, якщо дитина відстає в мовленнєвому розвитку. Існує думка про те, що «хлопчики починають говорити пізніше»,  або батьки уповають на те, що «мама (тато) також тільки після 3 років заговорила (заговорив)». Інколи лікарі дійсно радять почекати, але проконсультуватися з логопедом і виконувати його рекомендації варто.

Буває так, що дитина говорить на своїй мові. Без сумніву має місце і «гав-гав» замість «собака» і навіть якесь незрозуміле слово,  зовсім не схоже по звучанню до потрібного, але такі слова не повинні складати весь словниковий запас дитини.

Якщо дитину в 3 роки розуміє тільки мама, то це привід для обов’язково звернення до спеціалістів.

Автор Мар’яна Нестерук

Команда психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами