21 березня – Всесвітній день людей з синдромом Дауна. Флешмоб "Кольорова шкарпетка". "Шкарпетуйся з нами!"

 Саме 21 число третього місяця було обрано, щоб підкреслити унікальність трьох копій 21-ї хромосоми, які є причиною синдрому Дауна. Цього дня всі закликають усіх одягати яскраві та непарні шкарпетки, щоб відчути як це – відрізнятися від інших. Одягаючи у цей день яскраві, сміливі та не поєднувані шкарпетки, ви підтримаєте всесвітній флешмоб LOTS OF SOCKS. Головна мета проведення флешмобу Lots of Socks – підвищити рівень інформованості суспільства і привернути увагу до необхідності поліпшення якості життя людей з цим синдромом. До Всесвітнього флешмобу Lots of Socks долучилися також фахівці ІРЦ, вихованці та їхні батьки, вони одягнули різні шкарпетки і провели флешмоб, щоб підтримати сонячних дітей.

Коли ми говоримо про людей з синдромом Дауна ми повинні пам’ятати, що вони, як і всі ми, мають свої мрії, страхи, амбіції та почуття. І вони не “діти сонця” чи “сонячні”, вони особистості. Хочемо нагадати, що народження дитини з синдромом Дауна не залежить від способу життя, спадковості, рівня освіти чи соціального статусу і моральних якостей, батьків. Синдром Дауна не знає кордонів і може торкнутися будь-кого. Та говорячи про права та прийняття суспільством людей з синдромом, ми маємо пам’ятати, що інклюзивність означає не просто включення, а це в першу чергу про рівність, визнання та повагу.

 

СИНДРОМ ДАУНА – це генетична хромосомна аномалія, спричинене наявністю 47 хромосом замість 46, які є у нормі. Нормальний каріотип (набір хромосом кожної клітини організму, окрім статевих) – це 23 пари хромосом, тобто, 46 хромосом у сумі. При синдромі Дауна у 21-ій парі хромосом з’являється зайва, третя хромосома.

ПРО ЗАХВОРЮВАННЯ

Важливо розуміти, що синдром Дауна – це не класична “хвороба”, а саме “синдром”. Тобто, сукупність характерних зовнішніх ознак та особливостей розвитку.

За даними ВООЗ із синдромом Дауна народжується 1 дитина на 1000 новонароджених. Таких дітей часто називають “сонячними”. Щоб діагностувати цей синдром і визначити прогноз вагітності, проводять спеціальні скринінги на 13 та 20 тижнях вагітності.

ПРИЧИНИ

Серед основних передумов, які призводять до розвитку цієї аномалії, виділяють:

• спадкова мутація, що передалася дитині по генетичній лінії батька чи матері;
• нерозходження хромосом, що мало б відбутися під час поділу статевих клітин;
• порушення поділу клітин після злиття материнського і батьківського генетичного матеріалів.

На генетичний матеріал мало впливають фактори навколишнього середовища, клімат чи національність. Проте з віком, у процесі старіння зростає ймовірність “поломок” під час поділу клітин. Тому синдром Дауна з більшою ймовірністю розвинеться у наступних випадках:

• вагітність у віці понад 35 років чи менше ніж 18 років;
• вік партнера понад 45 років.

А також у близькоспорідненому шлюбі, коли відбувається обмін генетично схожим матеріалом.

Радимо зважати на ці фактори ризику під час планування вагітності!

СИМПТОМИ

Діагностувати синдром Дауна можна одразу після народження за характерним виглядом немовляти:

• зменшена голова;
• відкритий рот зі збільшеним язиком, що має поздовжню борозну;
• деформація вушних раковин;
• плоске перенісся і широко поставлені очі;
• виражена нависаюча шкірна складка у кутику очей;
• одна поперечна борозна на долонях – так звана “мавпяча складка”;
• коротка шия зі шкірною складкою;
• викривлення мізинців;
• знижений тонус м’язів;
• надмірна рухливість суглобів.

Під час прицільних обстежень часто діагностують вроджені вади серця та органів шлунково-кишкового тракту. 

Діти з синдромом Дауна відстають в інтелектуальному розвитку від своїх однолітків: пізніше починають сидіти, ходити й говорити, тяжче піддаються навчанню, важче обслуговують себе у побуті.

 

Рекомендації щодо розвитку координації рухів у дітей 

Координація рухів — це здатність дитини узгоджувати роботу різних груп м’язів, точно контролювати положення тіла у просторі, підтримувати рівновагу, а також виконувати рухи у певному темпі та ритмі.

У межах вікових норм координація рухів у дітей характеризується:

• узгодженістю рухів рук і ніг;

• здатністю утримувати рівновагу;

• точністю виконання рухових дій;

• орієнтуванням у просторі;

• ритмічністю та плавністю рухів;

• можливістю виконувати рухи за наслідуванням або за інструкцією дорослого.

Розвиток координації рухів сприяє формуванню загальної моторики, підвищує витривалість, покращує увагу, концентрацію та самоконтроль дитини.

---

Вправи для розвитку координації рухів

Рекомендовано виконувати вправи щоденно 10–15 хвилин у формі гри.

1. Вправа «Ходіння по лінії»

На підлозі накреслити лінію або покласти стрічку.

Завдання для дитини:

• пройти по лінії, ставлячи п’ятку до носка;

• пройти боком;

• пройти із предметом у руках.

Розвиває: рівновагу, контроль тіла.

---

2. Вправа «Лови м’яч»

Дорослий кидає дитині м’яч на невеликій відстані.

Варіанти:

• ловити двома руками;

• ловити після відскоку від підлоги;

• кидати м’яч у кошик або коробку.

Розвиває: координацію рук і очей.

---

3. Вправа «Стрибки по доріжці»

На підлозі викласти кружечки або аркуші паперу.

Завдання:

• стрибати з кружечка на кружечок;

• стрибати на одній нозі;

• чергувати ноги.

Розвиває: координацію ніг, ритмічність рухів.

---

4. Вправа «Дзеркало»

Дорослий показує рухи, дитина повторює.

Приклади:

• підняти руки;

• нахилитися;

• повернутися;

• присісти.

Розвиває: наслідування, контроль рухів.

---

5. Вправа «Баланс»

Дитина стоїть:

• на одній нозі;

• з розведеними руками;

• із заплющеними очима (за підтримки дорослого).

Тривалість: 5–10 секунд.

Розвиває: рівновагу.

---

6. Вправа «Кроки навхрест»

Дитина торкається:

• правою рукою лівого коліна,

• лівою рукою правого коліна.

Повторити 10–12 разів.

Розвиває: міжпівкульну взаємодію мозку.

---

Рекомендації батькам щодо підтримки розвитку координації рухів

✔ Проводити рухові ігри щоденно у невимушеній ігровій формі.

✔ Заохочувати дитину до активних рухів: бігу, стрибків, лазіння, рухливих ігор.

✔ Використовувати прості спортивні предмети:

• м’яч

• скакалку

• обруч

• балансувальні доріжки.

✔ Виконувати вправи разом із дитиною — спільна діяльність підвищує мотивацію та формує позитивне ставлення до рухової активності.

✔ Стежити за поступовістю навантаження, не перевтомлювати дитину.

✔ Хвалити дитину за старання, підтримувати її впевненість у власних можливостях.

✔ Створювати безпечний простір для рухових ігор вдома.

 

Опозиційно-викличний розлад (ОВР) — це поведінковий розлад, який проявляється стійкою моделлю негативістської, опозиційної, викличної та конфліктної поведінки щодо дорослих, авторитетних осіб або правил. Найчастіше спостерігається у дітей та підлітків і може впливати на навчання, соціальні стосунки та сімейне життя.

Характеристика опозиційно-викличного розладу

Для дітей з ОВР характерні такі особливості поведінки:

1. Опозиційність і негативізм👇

• систематичне заперечення вимог дорослих;

• часте відмовляння виконувати правила або прохання;

• навмисне ігнорування інструкцій.

2. Виклична поведінка👇

• сперечання з дорослими та авторитетними особами;

• демонстративна непокора;

• бажання діяти «навпаки», навіть якщо це шкодить самій дитині.

3. Підвищена дратівливість і емоційна нестійкість👇

• часті спалахи гніву;

• образливість, чутливість до зауважень;

• труднощі з контролем емоцій.

4. Конфліктність у взаємодії👇

• схильність провокувати суперечки;

• перекладання провини на інших;

• звинувачення дорослих або однолітків у власних помилках.

5. 👇 Маніпулятивні прояви👇

• використання демонстративної або провокаційної поведінки для досягнення бажаного;

• відмова брати відповідальність за свої вчинки;

• прагнення отримувати бажане без виконання обов’язків.

Поведінкові прояви у повсякденному житті

Дитина з опозиційно-викличним розладом може:

• постійно сперечатися з батьками або вчителями;

• навмисно порушувати встановлені правила;

• провокувати конфлікти з однолітками;

• демонструвати протестну поведінку у навчанні чи побуті;

• реагувати агресивно або різко на зауваження.

Можливі причини

ОВР формується під впливом різних факторів:

• труднощі емоційної регуляції;

• особливості темпераменту;

• нестабільні або суперечливі вимоги дорослих;

• стрес у сім’ї;

• труднощі соціальної адаптації.

Загальні рекомендації для дорослих

• встановлювати чіткі та послідовні правила;

• спокійно, без конфронтації реагувати на протестну поведінку;

• підкріплювати позитивну поведінку похвалою;

• навчати дитину керувати емоціями та відповідальністю за свої вчинки;

• уникати постійних покарань, натомість використовувати зрозумілі наслідки поведінки.

 

 

З метою створення інклюзивного освітнього середовища у закладах

освіти всіх рівнів надсилаємо для використання у роботі рекомендації щодо

запровадження безбарʼєрності освітніх послуг у закладах дошкільної ,

загальної середньої, професійної (професійно-технічної ), вищої освіти.

Просимо довести зазначені рекомендації до керівників та педагогічних

працівників закладів освіти.

Додатки:

1. Методичні рекомендації щодо запровадження безбарʼєрності освітніх

послуг у закладах дошкільної освіти на 30 арк .;

2. Методичні рекомендації щодо запровадження безбарʼєрності освітніх

послуг у закладах загальної середньої освіти на 38 арк .;

3. Методичні рекомендації щодо запровадження безбарʼєрності освітніх

послуг у закладах професійної (професійно-технічної) освіти на 23

арк.

4. Методичні рекомендації щодо запровадження безбарʼєрності освітніх

послуг у закладах вищої освіти на 1 арк.

https://mon.gov.ua/.../850/0f5/66d8500f5d232894940546.pdf...

 Синдром Аспергера: що варто знати батькам👇

 Синдром Аспергера — це особливість розвитку, яка входить до структури Розлад аутистичного спектра.

 Це не про “погане виховання” і не про “розбещеність”.

Це про інший спосіб сприймати світ.

 Дитина з такими особливостями може

 👉 мати нормальний або високий інтелект;

👉 глибоко захоплюватися однією темою;

👉 бути чесною, прямолінійною, дуже справедливою;

👉мати труднощі у розумінні емоцій інших;

👉не відчувати “правил” неформального спілкування;

👉бути чутливою до шуму, світла, дотиків.

 

Часто батьки чують:👂

«Вона дивна», «Він занадто замкнутий», «Навчіть його поводитись».

І це боляче.

 

Важливо пам’ятати:👇

ваша дитина не “важка” — їй важко.

 

Що допомагає?

✔ передбачуваність і структура

✔ чіткі, конкретні інструкції

✔ пояснення соціальних ситуацій

✔ підтримка сильних сторін

✔ прийняття без порівнянь

 

Любов і розуміння з боку батьків — це фундамент адаптації.👪

Дитина з синдромом Аспергера може вирости впевненою, успішною та щасливою, якщо поруч є дорослі, які бачать не лише труднощі, а й потенціал.

 Одним з таких особистостей є бізнесмен і мільярдер Ілон Маск. У 2021 році він публічно повідомив про свій діагноз. Також на синдром Аспергера страждає екологічна активістка Грета Тунберг.

Коли люди з синдромом Аспергера отримують необхідну підтримку, вони можуть вести повноцінне і успішне життя.