Дихальні вправи для дітей ООП

 

РОЗЛАДИ СПЕКТРУ АУТИЗМУ

 СИМПТОМИ РОЗЛАДІВ СПЕКТРУ АУТИЗМУ (РСА)

Це один із найпоширеніших видів розладів психологічного розвитку у дітей, який характеризується порушеннями у сферах соціального розвитку дитини, розвитку мови, здатності спілкуватися, а також стереотипною, обмеженою поведінкою.

На сьогодні дослідники виокремлюють не лише аутизм (ранній дитячий аутизм – РДА), а цілу групу розладів спектру аутизму (РСА), оскільки існує декілька можливих форм порушень - різних за важкістю та ступенем вираженості симптомів. Діти з РСА можуть дуже відрізнятися за здатністю встановлювати контакт з оточуючими як за допомогою мови, так і невербального спілкування, а також за рівнем інтелектуального розвитку. Важко відшукати хоча б двох дітей із однаковими симптомами аутизму. І якщо говорити про спектр та крайні форми вираженості симптомів, – це, з одного боку, соціально ізольовані немовні діти з вираженою інтелектуальною недостатністю, а з іншого – діти з високим інтелектом, розвиненою мовою, але дуже обмеженим колом інтересів та труднощами у спілкуванні і встановленні стосунків (ця частина спектру отримала назву синдрому Аспергера, або високофункціонального аутизму).

Нижче наводяться найбільш типові симптоми РСА. Втім їхня наявність не обов’язково означає діагноз аутизму у дитини. Ці симптоми можуть бути обумовлені іншими розладами чи можуть бути частиною нормального розвитку дитини. Наявність аутизму може встановити лише компетентна команда фахівців на основі врахування усіх компонентів діагностичних критеріїв щодо РСА.

• Дитина рідко встановлює зоровий контакт або ж встановлює його в незвичний спосіб (наприклад, дивиться скоса на вас чи наче крізь вас).
• Виявляє значно менше цікавості до навколишнього світу, ніж від неї сподіваються.
• Переважно бавиться сама, перебуває наче у своєму власному світі.
• Не наслідує ігри інших дітей, поведінки батьків.
• Зовсім не виявляє зацікавлення до гри з однолітками.
• Дитина починала говорити, а потім перестала.
• Не реагує на прості вказівки, на звертання до неї, хоча її поведінка в інших ситуаціях свідчить про те, що у дитини немає проблем зі слухом.
• Розвиток мовлення дитини не відповідає її вікові.
• Механічно повторює почуті слова, наприклад, висловлювання з телепрограм. Повторює їх багаторазово.
• У спілкуванні не використовує ні жестів, ні міміки.
• Повторює у відповідь останні слова, з якими до неї звертаються.
• Надмірно боїться різких звуків (наприклад, шуму порохотяга), часто затуляє при цьому долонями очі, вуха.
• Не хоче, щоби її торкалися, обіймали, гладили по голові.
• Має стереотипні рухи, наприклад, клацає пальцями, крутить головою, погойдується.
• Протестує проти змін у середовищі довкола неї чи в способі життя (наприклад, проти зміни меблів у помешканні чи зміни маршруту, яким ходить у садочок).
• Надмірно захоплюється числами, датами, поодинокими предметами, однією темою. Їй подобається крутитися на місці, або ж вона захоплюється предметами, що крутяться.
• Має обмежене коло уподобань, наприклад, бавиться лише одним (часто незвичним) предметом, часто і багаторазово складає в ряд свої іграшки і т.п.
• Дитину важко зупинити в її повторюванні стереотипних дій чи фраз, відвернути її увагу на щось інше.
• Прив’язується до незвичних речей, любить бавитися стрічками, камінцями, паличками чи волоссям і т.п.
• Потребує точного дотримування встановлених ритуалів, різко реагує на будь-які зміни (наприклад, наполегливо вимагає дотримуватися однакової послідовності дій, купуючи щось у крамниці, або ж їсти лише з певного посуду, вдягатися тільки у такий, а не інший одяг, ходити постійно тією самою дорогою і т.п.).

ПРИЧИНИ РОЗЛАДІВ СПЕКТРУ АУТИЗМУ

Причини розладів спектру аутизму лежать у будові та функціонуванні мозку. Оскільки цих причин може бути багато, тому і таким широким є спектр розладів, але всі вони сходяться до спільного кінцевого нейробіологічного субстрату – порушення функцій та взаємодії певних структур мозку, що відповідають за інтеграцію та синтез інформації, що надходить із різних сенсорних каналів, а також зон мозку, які відповідають за організацію поведінки загалом і соціальної зокрема. Сьогодні ми можемо з більшою чи меншою певністю сказати, що, ймовірно, основними тут є генетичні причини (полігенного характеру) разом із фактором органічного ураження центральної нервової системи (він може бути основним чи додатковим етіологічним фактором у меншій кількості випадків).

Довший час помилково вважалося, начебто аутизм обумовлений психологічними факторами, як-от негативне ставлення до дитини з боку батьків. На сьогодні це припущення однозначно відкинено, і РСА визнані етіологічно виключно біологічними розладами. Симптоми аутизму обумовлені особливостями будови та функціонування головного мозку дитини. 

ДІАГНОСТИКА РОЗЛАДІВ СПЕКТРУ АУТИЗМУ

Діагностика РСА вимагає компетентної команди фахівців – дитячого психіатра, психолога, логопеда, спеціального педагога. Завданням фахівців є у співпраці з батьками всебічно обстежити дитину, рівень її розвитку у різних сферах і лише тоді на основі встановлених діагностичних критеріїв та із застосуванням спеціальних діагностичних шкал та протоколів визначити остаточний діагноз дитини, а також можливі супутні розлади та проблеми.

На основі такого комплексного діагнозу в Центрі розвитку батькам будуть роз'яснені особливості специфічної форми РСА їхньої дитини, а також запропоновані адекватні рекомендації по цілісній програмі допомоги дитині. 

ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА РОЗЛАДІВ СПЕКТРУ АУТИЗМУ

Допомога дітям з розладами спектру аутизму – це довготривалий процес. Ми усвідомлюємо, що мозок дитини з РСА опрацьовує інформацію в особливий спосіб і саме цим зумовлюються труднощі її розуміння цього світу, зокрема людських стосунків, – звідси походить ота властива особам з аутизмом «соціальна сліпота». Тому загальна ідея допомоги полягає у тому, що ми маємо допомогти дитині розуміти світ, «подати» інформацію у такий спосіб, щоб вона навчилася розуміти, як у цьому світі жити, як з ним взаємодіяти – і зрештою розвиватися, реалізовувати в ньому свій потенціал, будувати стосунки. Це і є завданням різноманітних педагогічних, логопедичних, психологічних методик та втручань, спрямованих на те, щоб учити дитину розуміти світ, спілкуватися, взаємодіяти тощо. 

РАННІ ПРОЯВИ ПОРУШЕННЯ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ

 Нижче наведено основні ознаки порушення мовлення у дітей (вікові межі вказані приблизно):

На кінець 1 місяця життя малюк не плаче перед годуванням;

На кінець 4 місяця життя дитина не посміхається, коли з нею розмовляють, відсутнє гуління;

На кінець 5 місяця життя – не прислухається до музики і сторонніх звуків;

На 7 місяці життя– не впізнає голоси близьких людей, не реагує на інтонації;

На кінець 9 місяця – відсутній лепет і дитина не може повторити звукосполучення і склади, наслідуючи інтонацію дорослого;

На кінець 10 місяця малюк не махає головою на знак заперечення чи рукою на знак прощання;

В 1 рік – не говорить ні слова і не виконує прості прохання («дай», «покажи»);

В 1,4 роки – не називає маму «мамою, а тата «татом»;

В 1,9 роки – не говорить 5-6 осмислених слів;

В 2 роки – не показує частини тіла, які дитині називають, не виконує прохання типу «іди в кімнату і принеси м’яч», не впізнає близьких людей на фотографіях;

В 2,5 роки – не знає різниці між поняттями «великий» і «малий»;

В 3 роки – не може переказати короткі віршики і казки, не може визначити який з предметів більший, не називає свого імені;

В 4 роки – не знає назв кольорів, не може розказати жодного віршика.

Батьки часто порівнюють мовлення дитини з рівнем розвитку мовлення її ровесників чи з членами сім’ї, і, безумовно, їх починає турбувати той факт, якщо дитина відстає в мовленнєвому розвитку. Існує думка про те, що «хлопчики починають говорити пізніше»,  або батьки уповають на те, що «мама (тато) також тільки після 3 років заговорила (заговорив)». Інколи лікарі дійсно радять почекати, але проконсультуватися з логопедом і виконувати його рекомендації варто.

Буває так, що дитина говорить на своїй мові. Без сумніву має місце і «гав-гав» замість «собака» і навіть якесь незрозуміле слово,  зовсім не схоже по звучанню до потрібного, але такі слова не повинні складати весь словниковий запас дитини.

Якщо дитину в 3 роки розуміє тільки мама, то це привід для обов’язково звернення до спеціалістів.

Автор Мар’яна Нестерук

Команда психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами

 

Домашня логопедія: 30 вправ для розвитку дитячого мовлення

 Для правильної вимови звуків необхідна злагоджена робота всіх органів артикуляцій. Без тренувань тут ніяк не обійтися!

Якщо вашій дитині вже 5 років, а вона до цих пір не вимовляє чітко деякі звуки, вони спотворюються або змащуються, — вам обов’язково варто ходити на заняття до логопеда (він поставить звуки). Займатися ж з дитиною вдома самостійно при «мовної каші» можна з 3-4 років. Тоді, можливо, і логопед вам не знадобиться. А після 6 років виправити вимову — вже буде набагато складніше.

Для уроків в домашніх умовах вам знадобиться дзеркало, ігровий настрій і бажання дитини займатися. Мовні тренування проводять 1-2 рази на день. Тривалість одного заняття — від п’яти до двадцяти хвилин. На перших порах беріть саму вправу. Щотижня або кожні три дні вчіть нову. Освоєну в попередні дні вправу повторюйте.

ЦІКАВА СТАТИКА

Почніть з статичних вправ. У них артикуляційна поза утримується під рахунок від 3 до 20. Час утримання збільшується поступово. Статичні вправи допомагають зміцнювати м’язи артикуляційного апарату, а також формувати правильні уклади мовних звуків.

• «Віконце». Рот широко відкрити і в подальшому утримувати це положення.
• «Брамка». Губи розтягнути в усмішці, зуби залишаються щільно стиснутими.
• «Хоботок». Зуби щільно стиснути, губи витягнути вперед, немов хоботок слоненяти.
• «Млинець». Широкий, розпластаний язик спокійно покласти на нижню губу, рот напіввідкритий.
• «Капкан». Широкий язик прикусити за бічні краї корінними зубами, кінчик язика при цьому опущений за нижні різці.
• «Сердите кошеня». Кінчиком язика впертися в нижні різці, широка спинка язика круто вигнута, рот відкритий, губи розтягнуті в сторони.
• «Жало». Рот відкрити, гострий язик висунути з рота (по можливості далі).
• «Чашечка». Рот широко відкрити, язик в формі зігнутої чашечки підняти до верхньої губи (нижня губа йому в цій справі не допомагає!).
• «Грибок». Рот відкрити, широкий язик міцно присмоктується до піднебіння верхньою поверхнею, під’язикова вуздечка розтягнута — як гриб на довгій ніжці.
• «Трубочка». Язичок згорнути (схожий на порожню трубку), губи округлити навколо язика, вони допомагають утримувати важку позу.

Все це — базові вправи артикуляційної школи.

ДИНАМІЧНО І ЗАХОПЛИВО

Об’єднуючи дві статичні вправи в єдину зв’язку, отримуємо динамічні композиції.

• «Брамка» — «Хоботок». Зуби щільно стиснути. Під рахунок «раз-два» губи то розтягуються в усмішці, то витягуються вперед. Слідкуйте, щоб зуби протягом усієї комбінації не розмикалися, а міміка була природною (малюк не повинен мружити очі).
• «Млинець» — «Трубочка». Цей зв’язок двох вправ один з найскладніших. Якщо його виконати не вдається, візьміться за розучування більш легких каскадів: «Млинець» — «Жало», «Млинець» — «Чашечка», «Млинець» — «Грибок». Коли малюк зможе проробляти їх бездоганно, поверніться до важкої зв’язки.

Всі каскади виконуються під рахунок «раз-два». Cпочатку повільно, з чіткою фіксацією кожної пози. Від заняття до заняття швидкість, з якою дитина виконує вправи, збільшується.

Ваша дитина вже освоїла ці вправи, виконує їх з легкістю? Тоді саме час перейти до другої, більш складної частини логопедії!

ЯЗИК-ТРУДІВНИК

Є вправи, які спочатку припускають енергійну роботу язика, він трудиться в парі з нижньою щелепою або губами.

• «Гойдалки». Вузький язик поперемінно тягнеться то до носа, то до підборіддя. Нижня щелепа при цьому опущена, її положення фіксовано, рот широко відкритий.
  «Маляр». Рот широко відкрити. Довгий вузький язик, немов кисть маляра, старанно «фарбує» піднебіння вздовж і поперек. Нижня щелепа нерухома.
• «Змійка». Вузький язик максимально висунути з рота. Він робить швидкі коливальні рухи з боку в бік (як це робить язиком змія). Рот відкритий, нижня щелепа нерухома. Губи розтягнуті в сторони.
• «Індик». Широкий язик викидаємо з рота і б’ємо по верхній губі, видаючи при цьому характерні звуки розсердженого індика: «бл-бл-бл». Нижня щелепа опущена, вона не рухається в такт роботі язика!

• ТРЕНУЮТЬСЯ ВСІ!

  Артикуляційних вправа не менш потребують губи і нижня щелепа. Допоможемо їм працювати більш динамічно!

  • «Рибка». Зуби міцно стиснути, губи витягнути вперед (див. Вправу «Хоботок»). Губи то розкриваються, то змикаються (як це робить ротиком рибка в акваріумі).
  • «Воронка». Висунути нижню щелепу, рот відкрити, зуби розімкнути. На рахунок «раз» губи витягуємо вперед, на рахунок «два» втягуємо губи всередину рота, підвернувши їх за зуби. Зробити не менше 10 повторів.
  • «Образа». Покусати нижніми передніми зубами верхню губу не менше 10-15 разів. Нижня щелепа максимально висунута вперед.
  • «Литаври». Губи злегка загорнути за зуби всередину рота. Поплескати ними однією до іншої, видаючи при цьому характерний поплескуючий звук. Повторити не менше 10 разів.
  • «Конячка, яка фиркає». Губи розслабити, пофиркати, наслідуючи конячці. Повторити не менше 10 разів.
  • «Засув». Нижню щелепу висунути вперед якнайдалі. Посувати нею з боку в бік не менше 10-15 разів з максимальною амплітудою.
  • «Хованки». Тут є три варіанти.
  1. заховати верхню губку, прикусивши її нижніми передніми зубами. Видно тільки нижню губу, вона тягнеться вгору, до носа. Утримувати такий стан не менше 5 секунд.
  2. заховати нижню губку, прикусивши її верхніми передніми зубами. Видно тільки верхню губу, вона тягнеться вниз, до підборіддя. Утримувати такий стан не менше 5 секунд.
  3. заховати верхню і нижню губи, втягнувши їх в рот і злегка стиснувши передніми зубами. Утримувати такий стан не менше 5 секунд.
  • «Рубанок». Пошкребти нижніми центральними зубками по верхній губі не менше 10-15 разів. Нижня щелепа висувається вперед і енергійно працює. Потім те ж саме повторити з нижньою губою, але її треба буде «обробляти» вже верхніми зубами.

  • ПОКАЗОВІ ВИСТУПИ

    Якщо після двох-трьох місяців тренувань дитина успішно освоїла школу і довільну програму, саме час переходити до постановки показових номерів. Це цілі міні-спектаклі за участю артикуляційних органів і, звичайно ж, самої дитини. Але хто тут головний герой? Гномик Язичок!

    • «Млинці». Гномик Язичок купив в господарському магазині посуд. Тепер він вчиться готувати собі їжу. Найбільше Язичку подобається пекти млинці на новій сковорідці. Млинці виходять рум’яні і круглі. Кожен з них Язичок змащує олією (широкий язичок розпластаний на нижній губі, обидві губи поплескують млинець: «пя-пя-пя»). Млинці Язичок їсть з варенням.
    • «Смачно!»: Відкрити рот і широким язиком облизати верхню губу зверху вниз не менше 5 разів. Слідкуйте, щоб нижня губа не «підсаджувала» язик. Млинці Язичок запиває чаєм. Якщо чай занадто гарячий, Язичок на нього дме (положення артикуляційних органів як у вправі «Чашечка», подути на край язика, не роздуваючи щік.)
    • «У ліс за грибами». Гномик Язичок дуже любить збирати гриби. Він бере велику корзину (вправа «Чашечка») і йде в ліс. По дорозі йому доводиться перебиратися через струмок. Вправа «Струмочок»: губи посміхаються, зуби майже стиснуті, кінчик язика впирається в основу нижніх передніх різців. Довгостроково вимовити звук «з». Струмочок повітря при цьому стікає по язику, посередині нижньої губи і по підборіддю. Вода в потічку холодна. Дитина підставляє свою долоньку під підборіддя і перевіряє, чи дійсно холодна водичка в струмочку. При цьому головне — не забувати довго вимовляти звук «з»! Щоб не промочити ноги, Язичок користується містком.
    • «Місток» : язик круто вигинається, впираючись кінчиком в основу передніх нижніх різців. Рот відкрити якомога ширше.
      Скільки в лісі грибів! Ось під ялинкою сховався міцний боровичок (вправа «Грибок»), а поруч — лисичка. Тут же — сироїжка, рижик (дитина з невеликими інтервалами виконує кілька разів вправа «Грибок»). Прийшовши додому, гномик Язичок готує із зібраних грибів дуже багато смачних страв (вправа «Смачно!»).

    Скільки в лісі грибів! Ось під ялинкою сховався міцний боровичок (вправа «Грибок»), а поруч — лисичка. Тут же — сироїжка, рижик (дитина з невеликими інтервалами виконує кілька разів вправа «Грибок»). Прийшовши додому, гномик Язичок готує із зібраних грибів дуже багато смачних страв (вправа «Смачно!»).

  • Використовуючи перераховані вправи, ви легко зможете самі складати довільні і показові програми для артикуляційних органів вашого малюка. Не варто тільки забувати, що головний суддя всіх цих змагань і виступів — дзеркало. Тільки з його допомогою можна оцінити чистоту виконання кожного елемента! Дзеркало допоможе впоратися і з артикуляцією важких звуків. І скоро мова буде чистою і правильною!

    Джерело: poshepky.com

    

    
    

 

 Освітні труднощі та рівні підтримки дітей з ООП: законодавство та типологія

https://vseosvita.ua/news/osvitni-trudnoshchi-ta-rivni-pidtrymky-ditei-z-oop-zakonodavstvo-ta-typolohiia-49736.html